Словарь української мови (1924)/бурчак

by Борис Грінченко

◀ бурхотіти

Словарь української мови Борис Грінченко Б бурчак

бурчало ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бурча́к, ка́, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. Бурчачо́к. Ном. № 13663.