Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буряти
Берлін: Українське слово, 1924

Буря́ти, ря́ю, єш, гл. = Бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.