Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бутинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бутинник
Берлін: Українське слово, 1924

Бути́нник, ка, м. = Бутинарь. Желех.