Словарь української мови (1924)/бухати

by Борис Грінченко

◀ бухарка

Словарь української мови Борис Грінченко Б бухати

бухи-бухи! ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бу́хати, хаю, єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.