Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біглий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біглий
Берлін: Українське слово, 1924

Бі́глий, а, е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.