Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біднити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біднити
Берлін: Українське слово, 1924

Бідни́ти, ню́, ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.