Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бідолага

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бідолага
Берлін: Українське слово, 1924

Бідола́га, ги, об. = Бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідолагу. Чуб. I. 254.