Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бідолайчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бідолайчик
Берлін: Українське слово, 1924

Бідола́йчик, ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.