Словарь української мови (1924)/бідолайчик
Зовнішній вигляд
◀ бідолажний | Словарь української мови Б бідолайчик |
бідолак ▶ |
|
Бідола́йчик, ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.