Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бідолака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бідолака
Берлін: Українське слово, 1924

Бідола́ка, ки, об. = Бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.