Словарь української мови (1924)/бідота

by Борис Грінченко

◀ бідораха

Словарь української мови Борис Грінченко Б бідота

бідочка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бідо́та, ти, ж. 1) = Біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = Біднота 2. Сим. 235.