Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біжний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біжний
Берлін: Українське слово, 1924

Бі́жний, а, е. Біжний кіне́ць не́вода. Та сторона невода, которую забрасываютъ, заводятъ. Черном.