Словарь української мови (1924)/бійно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бійно
Берлін: Українське слово, 1924

Бі́йно, нар. = Боязко. Шух. I. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.