Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біличка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біличка
Берлін: Українське слово, 1924

Біли́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.