Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білка
Берлін: Українське слово, 1924

Бі́лка, ки, ж. 1) Бѣлка. 2) Раст. Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. I. 125. Ум. Білочка.