Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біловинники

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біловинники
Берлін: Українське слово, 1924

Білови́нники, ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ. Галиц.