Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білоголовець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білоголовець
Берлін: Українське слово, 1924

Білоголо́вець, вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. См. Білавка.