Словарь української мови (1924)/білогородок
| ◀ білоголовник | Словарь української мови Б білогородок |
білогрецький ▶ |
|
Білогоро́док, дка, м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь). Ном. стр. 294. № 128.