Словарь української мови (1924)/білогривець
| ◀ білогрецький | Словарь української мови Б білогривець |
білогривий ▶ |
|
Білогри́вець, вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
| ◀ білогрецький | Словарь української мови Борис Грінченко Б білогривець |
білогривий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
білогривець
Борис Грінченко
1924
Білогри́вець, вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.