Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білогруд

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білогруд
Берлін: Українське слово, 1924

Білогру́д, да, м. 1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех. 2) Пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. I. 23. Ум. Білогрудик. Вх. Зн. 3.