Словарь української мови (1924)/білогубий
Зовнішній вигляд
◀ білогрудчик | Словарь української мови Б білогубий |
білогузка ▶ |
|
Білогу́бий, а, е. 1) Съ бѣлыми губами. 2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня? О. 1861. XI. Кух. 20.