Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білорогий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білорогий
Берлін: Українське слово, 1924

Білоро́гий, а, е. Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.