Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Білува́тий, а, е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.