Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білуга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білуга
Берлін: Українське слово, 1924

Білу́га, ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. Білужка. Ув. Білужище.