Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/більмач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
більмач
Берлін: Українське слово, 1924

Більма́ч, ча́, м. = Більмак. Желех.