Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білющий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білющий
Берлін: Українське слово, 1924

Білю́щий, а, е. Очень бѣлый. Дівчата все в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.