Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білявіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білявіти
Берлін: Українське слово, 1924

Біля́віти, вію, єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.