Словарь української мови (1924)/бір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бір
Берлін: Українське слово, 1924

I. Бір, бо́ру, м. Сосновый лѣсъ, боръ. АД. I. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Нп. Ум. Бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. Борище, боряка.

II. Бір, біру, и бо́ру, м. Сборъ, налогъ. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там. Федьк.