Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бірувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бірувати
Берлін: Українське слово, 1924

Бірува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.