Словарь української мови (1924)/бісовський

by Борис Грінченко

◀ біснуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Б бісовський

бісовщина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бісо́вський, а, е. 1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. I. 164. 2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: Бісо́вська ма́ти, бісо́вська дочка́. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта. Стор. II. 76.