Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бічок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бічок
Берлін: Українське слово, 1924

Бічо́к, біче́чок, чка́, м. Ум. отъ бік. Мнж. 28. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила. Чуб.