Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/в'язила

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
в'язила
Берлін: Українське слово, 1924

В'язи́ла, зи́л, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язила, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.