Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вадитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вадитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́дитися, джуся, дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. III. 544.