Словарь української мови (1924)/важитися
Зовнішній вигляд
◀ важити | Словарь української мови В важитися |
важіння ▶ |
|
Ва́житися, жуся, жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. К. Іов. 7. На дівчину дивитися не важусь. К. Іов. 65. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. Нп. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся. Нп.