Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/валашати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
валашати
Берлін: Українське слово, 1924

Валаша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.