Словарь української мови (1924)/валашок
| ◀ валашний | Словарь української мови В валашок |
валежний ▶ |
|
Валашо́к, шка́, м. 1) Ум. отъ ва́лах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лоза була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.