Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/валина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
валина
Берлін: Українське слово, 1924

Вали́на, ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучи́ться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх. Мнж. 154.