Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/валитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
валитися
Берлін: Українське слово, 1924

Вали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. М. Пр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20.