Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/валниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
валниця
Берлін: Українське слово, 1924

Вални́ця, ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. Вални́чка.