Словарь української мови (1924)/валющий
| ◀ валюшня | Словарь української мови В валющий |
валява ▶ |
|
Валю́щий, а, е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
| ◀ валюшня | Словарь української мови Борис Грінченко В валющий |
валява ▶ |
|
Словарь української мови — В
валющий
Борис Грінченко
1924
Валю́щий, а, е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.