Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/валятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
валятися
Берлін: Українське слово, 1924

Валя́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. I. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 3) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.