Словарь української мови (1924)/вандрівний

by Борис Грінченко

◀ вандрівка

Словарь української мови Борис Грінченко В вандрівний

вандрівник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вандрі́вний, а, е. = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.