Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/варнякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
варнякати
Берлін: Українське слово, 1924

Варня́кати, каю, єш, варня́чити, чу, чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.