Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ватажник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ватажник
Берлін: Українське слово, 1924

Вата́жник, ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.