Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ватажок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ватажок
Берлін: Українське слово, 1924

Ватажо́к, жка́, м. Предводитель, атаманъ, начальникъ. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.