Словарь української мови (1924)/вацюкати
| ◀ вацю | Словарь української мови В вацюкати |
ваш ▶ |
|
Вацю́кати, каю, єш, одн. в. вацю́кнути, ну, неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю́! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: „паць! паць!“ або вацюкне. Г. Барв. 354.