Словарь української мови (1924)/вежа
Зовнішній вигляд
◀ ведрик | Словарь української мови В вежа |
вежовий ▶ |
|
Ве́жа, жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. I. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становятся вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. См. Дзвіниця, Оборіг. Гол. I. Объясн. къ изобр. 21.