Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/везучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
везучий
Берлін: Українське слово, 1924

Везу́чий, а, е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у.