Словарь української мови (1924)/великовоїнний
Зовнішній вигляд
◀ великовоїн | Словарь української мови В великовоїнний |
великовчений ▶ |
|
Великово́їнний, а, е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. II. 185.