Словарь української мови (1924)/вепер
Зовнішній вигляд
◀ вентерь | Словарь української мови В вепер |
веприна ▶ |
|
Ве́пер, пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. Ве́прик. Гн. I. 130, вепро́к. Гн. I. 129.