Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вербина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вербина
Берлін: Українське слово, 1924

Верби́на, ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. Верби́нка. Мнж. 30.